Науково-дослідна робота

ФПО ПедіатріяНауково-дослідна робота

Наукова діяльність

1. Тема науково-дослідної роботи:«Епідеміологія, клініко-лабораторна діагностика, терапія та реабілітація вегетативних розладів, коморбідних з депресією, у дітей підліткового віку». Робота виконувалась відповідно до плану МОЗ України, номер державної реєстрації0113U004528.

Робота виконана у період:початок – 2013 р., закінчення – 2018 р. на базі кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Науковий керівник: зав. кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти ВНМУ ім. М.І. Пирогова, доктор медичних наук, професор Пипа Л.В.

За звітний період співробітниками кафедри виконано великий об’єм дослідницької роботи – опрацьовано більше 300 літературних першоджерел науково-медичної інформації, серед яких монографії, автореферати дисертацій, статті в періодичних виданнях, збірники тез та матеріалів науково-практичних конференцій, підручники та науково-методичні посібники, накази та протоколи МОЗ України. Вперше проведені епідеміологічні дослідження з вивченням поширеності/розповсюдженості афективних розладів у дітей підліткового віку за допомогою тривісьового підходу з анкетуванням батьків, вчителів та дітей, які можуть бути екстрапольовані на всю популяцію дітей Подільського регіону. Проводиться статистична обробка отриманих результатів дослідження.

Проведено дослідження афективних розладів у дітей раннього (1215 років) та пізнього підліткового віку (1618 років), які навчаються в загальноосвітній школі за різними навчальними програмами, в школі-інтернат, та в залежності від повноти сім’ї. Проводиться статистична обробка отриманих результатів дослідження.

На підставі проведеного соціального та клініко-патопсихологічного аналізу будуть встановлені фактори ризику, причини формування і клінічна структура соматоформних розладів у дітей та досліджена їх асоціація з тривогою та депресією.

З метою виявлення маркерів схильності та резистентності що до розвитку соматоформних розладів у дітей будуть дослідженні рівні серотоніну і його кореляція з поліморфізмом гену-транспортеру серотоніну – 5-HTT.

Дослідження поширеності соматоформних розладів коморбідних з депресією і тривогою у дітей підліткового віку в Подільському регіоні країни стане основою для обґрунтування планування медичної допомоги і соціальних заходів для цієї категорії дітей.

Проведений аналіз клінічних варіантів соматоформних розладів асоційованих з тривогою та депресією у дітей на основі впровадження простих доступних для роботи методик для їх діагностики допоможе лікарям первинної ланки виявляти дітей з “груп ризику” і вчасно скерувати до психолога або психіатра.

Дослідження поліморфізму гена – транспортера серотоніну (5-HTТ) з метою виявлення індивідуальної відповіді дитини на психотравмуючу ситуацію з розвитком афективних станів та асоційованих з ними соматоформних розладів дозволить проводити своєчасно профілактику їх розвитку.

Результати даних досліджень будуть впровадженні в навчальному процесі кафедри ПАГ, терапії ФПО, кафедри сімейної медицини ВНМУ. Оновлено лекцію: «Вегетативні розлади у дітей: діагностика, лікування та профілактика», «Роль клінік дружніх до момлоді», розділ до лекції «Функціональні інтестінальні розлади у дітей старшого віку», «Первинний головний біль».

Вперше в регіоні були проведені епідеміологічні дослідження з вивченням поширеності, тригерних факторів розвитку вегетативних розладів у дітей, коморбідних з депресією; були вивченні різномаїття проявів вегетативних розладів у дітей, коморбідних з депресією, які навчаються в загальноосвітній школі за різними навчальними програмами, в школі-інтернаті, та лікуються в дитячих стаціонарах соматичного профілю.

Вперше були досліджені рівні серотоніну і його кореляція з поліморфізмом гену-транспортеру серотоніну - 5HTTLRP.

За результатами досліджень опубліковано за звітний період 9 статтей в журналах, затверджений ВАК України, і які входять в науково-метричну базу, зроблено 8 доповідей на з’їздах, конгресах, симпозіумах та науково-практичних конференціях, що внесені до Реєстру затвердженого МОЗ України та НАМН України. Видано 2 підручника. Отримано 3 патента, подано 2 заявки на отримання патента.

Бібліографічний перелік :

- у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science та/або Scopus :

1. Neuron specific enolase as a possible indicator of neuron damage in children with acute meningitis / L.V. Pypa, R.V. Svistilnik, G.S. Moskovko, Y. N. Lysytsia , M.M. Murhina// Zaporozhye medical journal. -2018, - № 3, p. 354-358.

-у виданнях, що включені до переліку наукових фахових видань України :

Пипа Л.В., Пілюйко Н.В., Філик А.В., Лук’янович І.Л., Лисиця Ю.М., Заморока В.Б. Вплив санаторно-курортного лікування дітей школи-інтернату на їх психологічні та соматичні параметри. Ж-л «Современная педиатрия»,-№3(59),-2014,-33-39.ISSN 1992-5913
Пипа Л.В., Римша С.В., Свістільнік Р.В., Лисиця Ю.М. Депресія і пов’язана з нею суїцидальна поведінка у дітей та підлітків, сучасні уявлення і стан проблеми (частина 1) «Здоровье ребенка» № 6 (57) ст. 92-99
Пипа Л.В., Римша С.В., Свістільнік Р.В., Лисиця Ю.М. Депресія і пов’язана з нею суїцідальна поведінка в дітей і підлітків: сучасні уявлення і стан проблеми. (Частина 2) «Здоровье ребенка» 2015,№ 7 (58) ст. 66-70 (5 стор.)
Пипа Л.В., Лисиця Ю.М., Свістільник Р.В. Соматоформні (психосоматичні) розлади у дітей. Актуальність проблеми в сучасній педіатричній практиці (частина 1) «Современная педиатрия» №2(66).-2015.123128 с.(6 стор.)
Пипа Л.В., Лисиця Ю.М., Свістільник Р.В. Соматоформні (психосоматичні) розлади у дітей. Актуальність проблеми в сучасній педіатричній практиці (частина 2) «Современная педиатрия» №3(66).-2015.123128 с.(6 стор.)
Лисиця Ю.М., Масік О.М. Особливості клінічної картини психосоматичних розладів у підлітків. Вісник ВНМУ.- Т. 20.-№ 2.- 2016. - С.390-393.
Пыпа Л.В., Свистильник Р.В., Московко Г.С., Лисиця Ю.Н. Младенческие кишечные колики как периодический синдром, который может быть ассоциирован с мигренью. Здоровье ребенка, 2017, том12, №3, стр. 31-38 GoogleScholar , IndexCopernicus.Пипа Л.В., Пілюйко Н.В., Філик А.В., Лисиця Ю.М., Пілюйко П.В., Томіч І.В., Колеснік І.В. Комплексний підхід до раннього виявлення тривожних станів у дітей підліткового віку. Перинатология и педиатрия, №3, 2017. С.-88-93. GoogleScholarScienceIndex.
Пипа Л.В., Свістільник Р.В., Руда В.І., Лисиця Ю.М., Московко С.П. Клініко-імунологічна характеристика мігрені та епізодичних синдромів, що можуть бути асоційовані з мігрені, у дітей у Хмельницькій області на основі ретроспективного дослідження . Міжнародний неврологічний журнал. – №6 (92), 2017. - С.27-32.GoogleScholarScienceIndex
Лисиця Ю.М. Особливості проявів тривоги у підлітків з соматоформними розладами. Современная педиатрия.2018р. Подано до друку.
Ю.М. Лисиця Особливості проявів тривоги у підлітків з соматоформними розладами. (Резніковські читання, в журнал Перинатологія та педіатрія).

- у інших наукових періодичних виданнях:

1. Пыпа Л.В., Свистильник Р.В., Бекетова Г.В., Московко Г.С., Лисица Ю.Н. Современные аспекты диагностики и лечения мигрени у детей. Педиатрия. Восточная Европа, 2017, том 5, №3, С.317-330.

2. Динаміка загально-адаптивних реакцій організму та показників крові у дітей із рецидивуючими бронхітами в умовах санаторно-курортної реабілітації / Пипа Л.В., Пілюйко Н.В., Філик А.В., Мургіна М.М., Лук’янович І.Л., Лисиця Ю.М. // Журнал «Дитячий лікар»,-№7(36),-2014,-с.1-5.

- публікації у матеріалах з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій.

1. Філик А.В., Мургіна М.М. Вибрані питання здоров’я підлітків. М-ли обласної науково-практичної міжгалузевої конференції. Хмельницький,-2014.197198 с.

2. Пілюйко Н.В., Мургіна М.М., Лисиця Ю.М., Заморока В.М. Показники психічної стійкості та процесів виснажливості підлітків з сімейною депривацією. Матеріали ХІ Конгресу педіатрів «Актуальні проблеми педіатрії» Київ.2015.-С.88-89.

3. Пипа Л.В., Лисиця Ю.М., Філик А.В. Психоемоційний стан вихованців школи-інтернату підліткового віку. Матеріали ХІ Конгресу педіатрів «Актуальні проблеми педіатрії» Київ. 2015р.- С.85.

4. Лисиця Ю.М. Розпізнання розладів депресивного та тривожного спектру у дітей підліткового віку за допомогою загальноприйнятих та модифікованих дитячих шкал. Матеріали ХI Конгресу педіатрів «Актуальні проблеми педіатрії» Київ. 2015 р.

5. Лисиця Ю.М., Мургіна М.М. Психосоматичні розлади у дітей підліткового віку з інфекційною патологією. Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції та пленуму Асоціації інфекціоністів Сумщини. Суми, 27-28 травня 2015р.(1 стор.)

6. Пипа Л.В. Соматоформні розлади зі сторони серцево-судинної системи у дітей підліткового віку, їх коморбідність з тривогою та депресією. Матеріали XYIII Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання педіатрії (Сідельниковськи читання)»

7. Лисиця Ю.М., Одарчук І.В. Неінвазивні методи диференційної діагностики запальних та функціональних розладів кишківника у дітей. Матеріали XYIII Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання педіатрії (Сідельниковськи читання)»

8. Лисиця Ю.М. Особливості психоемоційного стану вихованців школи-інтернату з порушенням дихання. Науково-практична конференція з міжнародною участю «Біопсихосоціальні аспекти здоров'я: система спеціалізованої допомоги при розладах адаптації».

9. Пипа Л.В., Руда В.І., Лисиця Ю.М., Масік О.В. Роль кафедри педіатрії ФПО ВНМУ ім.М.І.Пирогова у вирішенні питань здоров’я дітей підліткового віку на Хмельниччині. ІІІ-я Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання та перспективи розвитку медичної допомоги і соціальних послуг підліткам та молоді на принципах «дружнього підходу» в Україні» м. Київ, 29 листопада–1 грудня 2016 р. – С. 57-59.

10. Ю.М. Лисиця. Особливості проявів тривоги у підлітків з соматоформними розладами. (Резніковські читання, в журнал Перинатологія та педіатрія).

Перелік основних доповідей на з’їздах, конгресах, симпозіумах та науково-практичних конференціях, що внесені до офіційного Реєстру МОЗ України та НАМН України.

1) Науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена пам’яті акад. Б.Я.Резника. м.Одеса. 6-7.04.2017 р. «Комплексний підхід до раннього виявлення тривожних станів у дітей підліткового віку.»

2) ІІІ –я Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання та перспективи розвитку медичної допомоги і соціальних послуг підліткам та молоді на принципах «дружнього підходу» в Україні» м. Київ. 29.111.12.2016 р. «Роль кафедри педіатрії ФПО ВНМУ ім. М.І.Пирогова у вирішенні питань здоров’я дітей підліткового віку».

Перелік отриманих патентів (свідоцтв авторського права) України.

1) Патент на корисну модель №113918, зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 27.02.2017 р. Бюл. №4 «Спосіб диференційної діагностики запальних і функціональних розладів кишечнику у дітей.» (не діє).

2) Лисиця Ю.М. «Спосіб об’єктивізації оцінки динаміки тривожних станів у підлітків з порушенням дихання» Рацпропозиція №9 від 04.06.2014р. (не діє).

3) Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №76299 від 25.01.2018р.(діє)

4) Книга «Первинний головний біль та епізодичні синдроми, які можуть бути асоційовані з мігренню. Клініка, діагностика, лікування з позиції доказової медицини» Автори Пипа Л.В., Свістільнік Р.В., Бекетова Г.В., Московко Г.С., Лисиця Ю.М., Поліщук В.А.(діє)

5) Пипа Л.В., Лисиця Ю.М., Лук’янчук І.Л. «Спосіб донозологічного формування груп дітей, загрозливих у розвитку соматоформних розладів» Рацпропозиція, №4 від 25.04.2016 р. (не діє).

Перелік поданих заявок на отримання патенту України.

1. Подана заявка на включеннянауковогоповідомлення до перелікунаукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадженнядосягненьмедичної науки у сферу охорониздоров’я на тему «Спосіб диференційної діагностики запальних і функціональних розладів кишечника у дітей.» (16.05.2018р.).

2. Подана заявкана включеннянауковогоповідомленнядоперелікунаукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадженнядосягненьмедичної науки у сферу охорониздоров’я на тему «Спосіб діагностики соматоформних розладів у дітей підліткового віку.» (16.05.2018р.).

Використання результатів НДР у сфері охорони здоров’я та в інших галузях :

З результатами обстежень дітей підліткового віку Хмельниччини ознайомлені керівники шкіл та технікумів, де проводилось дослідження, озвучено на обласних товариствах педіатрів та на всеукраїнських науково-практичних конференціях:

1) «Соматоформні розлади зі сторони серцево-судинної системи у дітей підліткового віку, їх коморбідність з тривогою та депресією.»Матеріали XYIII Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання педіатрії (Сідельниковськи читання)» м.Львів

2). «Роль кафедри педіатрії ФПО ВНМУ ім.М.І.Пирогова у вирішенні питань здоров’я дітей підліткового віку на Хмельниччині.» ІІІ-я Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання та перспективи розвитку медичної допомоги і соціальних послуг підліткам та молоді на принципах «дружнього підходу» в Україні» м. Київ

3) «Психосоматичні розлади у дітей підліткового віку з інфекційною патологією.» Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції та пленуму Асоціації інфекціоністів Сумщини. м.Суми.

4) «Показники психічної стійкості та процесів виснажливості підлітків з сімейною депривацією.» Матеріали ХІ Конгресу педіатрів «Актуальні проблеми педіатрії» Київ.

2. Тема науково-дослідної роботи:«Клініко-метаболічні та імуно-генетичні особливості перебігу органічних захворювань та соматоформних розладів у дітей». Робота виконувалась відповідно до плану МОЗ України, номер державної реєстрації№ 0120U101080.

Робота виконана у період:початок – 2019 р., закінчення – 2024 р. на базі кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

За звітний період співробітниками кафедри виконано великий об’єм дослідницької роботи – опрацьовано більше 250 літературних першоджерел науково-медичної інформації, серед яких монографії, автореферати дисертацій, статті в періодичних виданнях, збірники тез та матеріалів науково-практичних конференцій, підручники та науково-методичні посібники, накази та протоколи МОЗ України. Дослідження присвячене вивченню клініко-психологічної характеристики дітей з органічними та функціональними (соматоформними) захворюваннями у дітей, їх асоціацію з емоційними розладами, а також метаболічних та генетичних предикторів схильності до їх розвитку.

В науковій роботі висвітлено вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у встановленні частоти розвитку афективних станів у школярів з соматоформними респіраторними розладами та органічними захворюваннями дихальної системи в залежності від статі, віку, забезпеченості організму дітей вітаміном Д3, рівнем нейротрансмітерів – ГАМК і серотоніну, та в дослідженні генетичних предикторів схильності або резистентності до їх виникнення.

Під час проведення дослідження виявлено, що у більшість дітей шкільного віку з соматоформною (функціональною) та органічною респіраторною патологією мають помірну і виражену особистісну (у 96,9 %) і реактивну тривожність (у 87,7 %) із значним переважанням тяжкої особистісної тривожності у дітей старшого підліткового віку (1517років 11 міс. 28 днів), особливо у дітей з соматоформними респіраторними симптомами (95% ДІ: 0,01 – 6,8; р<0,05), а також тяжку реактивну тривожність у дітей з бронхіальною астмою (95% ДІ: 1,8 – 8,2; р<0,002); у 52,6 % дітей виявлено депресивні розлади з вірогідним переважанням у дітей віком 1114 років (43,5 %), серед осіб жіночої статі та в підгрупі дітей з соматоформними респіраторними симптомами (95% ДІ: 6,5 - 15,5; р<0,0001)

Рівень серотоніну в дітей з соматоформними респіраторними розладами і бронхіальною астмою нижчий в 2 і 2,5 рази, відповідно, у порівнянні з дітьми контрольної групи (95% ДІ, 0,32-0,82 мкмоль/л, р<0,0001), що слід також враховувати при проведенні патогенетичної терапії, особливо у дітей з неконтрольованою бронхіальною астмою. У дітей з соматоформними (психосоматичними) респіраторними розладами низька забезпеченість вітаміном Д, у порівнянні з контрольною групою дітей (95% ДІ, 0,2-8,0 нг/мл, р<0,04), особливо в осіб жіночої статі (95% ДІ, 0,3-7,0 нг/мл, р<0,03).

Дослідження поліморфізмів гена-рецептора серотоніну HTR2A дозволяєь оцінити їх стресостійкість, спрогнозувати схильність до розвитку афективних розладів, які посилюють симптоми органічного або функціонального захворювання. Встановлено, що алель Т гена – рецептора серотоніну 5-HTR2A С102Т (rs6313) є фактором ризику що до розвитку афективних і соматоформних розладів у дітей з респіраторною патологією, в той час як алель С має протективний ефект. Так, у дітей із соматоформними респіраторними симптомами алельний поліморфізм алель Т/Т HTR2A С102Т (rs6313) серотонінового рецептору зустрічається у 5 разів частіше, ніж у здорових дітей та у дітей з пневмоніями, що сприяє розвитку високого рівня особистісної тривоги, порівняно з алелем С/С ((95% ДІ: 0,13 - 10,5; р˂0,045) та (95% ДІ: 0,26 - 14,7; р˂0,05), відповідно). Носійство алелю Т/Т у дітей з БА зустрічається в 5,5 разів частіше, в той час як у дітей з позалікарняною пневмонією не було різниці, у порівнянні з дітьми контрольної групи.

Встановлено, що у дітей з пульмонологічною патологією – носіїв алелю Т/Т спостерігається значуще зниження рівня серотоніну, у порівнянні з носіями алелю С/С (95% ДІ, 0,084-0,656, р˂0,012) та найвищий рівень особистісної тривоги, у порівнянні з носіями алелю С/С (95% ДІ: 0,13 - 10,47, р˂0,045).

Проведено порівняльний аналіз частоти виникнення афективних станів у дітей з органічними захворюваннями та соматоформними респіраторними розладами.Вперше показано, щонайбільша кількість тяжкої особистісної тривожності спостерігалась у підгрупі дітей з соматоформними розладами - у 29 (65,9 %) осіб, та у підгрупі дітей з БА - у 18 (40,0 %) осіб. Значно рідше виражена особистісна тривожність мала місце у дітей з амбулаторною пневмонією - у 9 (21,5%) дітей, що в 1,9 разів рідше, ніж у дітей з БА, та у 3,1 рази рідше, ніж в підгрупі дітей з респіраторними соматоформними розладами. Така ж тенденція спостерігалася і при дослідженні реактивної тривожності.

Показано, що реактивна тривожність, неочікувано, найбільш вираженою була у дітей з БА - 39,1±8,7, що значимо перевищувало бальний показник у дітей на пневмонії - 34,1±5,8 (95% ДІ: 1,8 – 8,2; р<0,002) і не значимо, але перевищувало показник у дітей з соматоформними респіраторними порушеннями.

В залежності від віку, вперше отримано дані, що найбільш часто особистісну тривожність важкого ступеню виявляли у дітей віком 1517 років (у 52,7 %), в той же час найбільш часто тяжку реактивну тривожність виявляли саме у дітей віком 1114 років (у 29,9%).

Тяжкий ступінь як особистісної так і реактивної тривоги майже у двічі частіше спостерігався у дівчаток, порівняно з хлопцями (57,6 % проти 32,1 % для особистісної тривоги і 24,8 % проти 12,6 % для реактивної тривоги, відповідно).

У 69 (52,6 %) дітей з захворюваннями дихальної системи, за опитувальником M.Kovacs, виявлено легкого та середнього ступеню важкості депресивні розлади, зокрема, у дітей з соматоформними розладами депресію діагностували у 37 (53,6 %) осіб, тобто, у кожної другої дитини, рідше у дітей з БА та пневмонією (17,4 % та у 29,0 %, відповідно). Найбільшу кількість дітей із соматизованими депресивними розладами виявлено у віці 1114 років (43,5 %), переважаючи у дівчаток та в підгрупі дітей з соматоформними розладами, що свідчить про більшу схильність дітей раннього підліткового віку та осіб жіночої статі до розвитку депресивних розладів.

Вперше проведено у дітей з респіраторною патологією дослідження рівнів нейротрансмітерів - серотоніну і гама-аміномасляної кислоти (ГАМК). Встановлено, що рівень серотоніну в сироватці крові у хворих дітей складав 0,62±0,53 мкмоль/л та був значуще нижчим порівняно з контрольною групою здорових дітей, де його рівень сягав 1,12±0,61 мкмоль/л (95% ДІ, 0,27-0,73 мкмоль/л, р<0,0001). Найнижчий рівень серотоніну визначався у хворих на БА, складаючи 0,45±0,38 мкмоль/л, і був в 2,5 рази нижчим порівняно з дітьми контрольної групи (95% ДІ, 0,40-0,93 мкмоль/л, р<0,0001). Рівень серотоніну в сироватці крові у хворих дітей на соматоформні респіраторні розлади також був в 2 рази нижчим порівняно з контрольною групою дітей і складав 0,55±0,43 мкмоль/л (95% ДІ, 0,32-0,82 мкмоль/л, р<0,0001). У хворих на пневмонії показник серотоніну достовірно не відрізнялися від дітей контрольної групи. В той же час не виявлено різниці між хворими і здоровими дітьми що до показників ГАМК.

Вперше проведено порівняльний аналіз забезпечення вітаміном Д організму дітей з органічною та функціональною пульмонологічною патологією. Виявлено, що рівень вітаміну D₃ в в загальному у хворих дітей з пульмонологічною патологією складав 21,2±7,5 нг/мл і практично не відрізнявся від дітей контрольної групи (21,3±9,7 нг/мл), однак спостерігався його виражений дефіцит у підгрупі дітей з соматоформними респіраторними (95% ДІ, 0,2-8,0 нг/мл, р<0,04), в осіб жіночої статі (18,4±4,9 нг/мл) порівняно з чоловічою статтю (22,1±9,0 нг/мл), що мало значущу різницю (95% ДІ, 0,3-7,0 нг/мл, р<0,03).

Вперше проведено дослідження з метою виявлення наявності та розповсюдженості афективних розладів (тривоги та депресії) у дітей з органічними і соматоформними розладами дихальної системи, а саме, у дітей з поза госпітальними пневмоніями, бронхіальною астмою і соматоформними вегетативними (психосоматичними) респіраторними дисфункціями. В літературних джерелах відображено результати таких досліджень тільки у дітей з бронхіальною астмою. Наші дані співпадають з літературними даними що до поширеності і вираженості як особистісної, так і ситуативної тривоги у дітей з бронхіальною астмою, однак відрізняються що до асоціації бронхіальної асми з депресією. Так, В дослідженні PypaL. etal., (2020) виявлено високу поширеність депресії у дітей підліткового віку з соматоформними розладами зі сторони різних органів і систем – у 43,2% осіб, а в дітей молодшого шкільного віку – у 50,5 % осіб, при бронхіальній астмі, яка відноситься до психосоматичних хвороб, ми такої поширеності не виявили.

В дослідженні D.S. Lakshminarasappaetal., (2021), Deraz1 T. etal., (2018) вказується, що більша частина дітей з неконтрольованою астмою мали депресію в поєднанні з тривогою, у порівнянні з дітьми, в яких була контрольована бронхіальна астма, що може свідчити про вплив тривоги і депресії на тяжкість і перебіг бронхіальної астми. В нашому дослідженні у дітей із соматоформними (психосоматичними) розладами дихання депресію діагностували у кожної другої дитини – у 37 (53,6%) дітей, що в 1,8 рази частіше, ніж у дітей з пневмоніями - у 20 (29,0%), та в 3 рази частіше, ніж у дітей з бронхіальною астмою - у 12 (17,4%) дітей, тобто, у дітей з бронхіальною астмою депресія виявлялась у 17,4 % хворих дітей.

Нами вперше проведено дослідження рівнів нейротрансмітерів і вітаміну Д у дітей з органічною і функціональною респіраторною патологією. В ряді досліджень виявлено важкий дефіцит вітаміну Д при бронхіальній астмі (АryanZ, RezaeiN 2017; ВugadzeL, ManjavidzeN , 2018; DogruM. (2018); MarushkoYuV, 2022). В нашому дослідженні не виявлено статистично значимого зменшення вітаміну Д у дітей з бронхіальною астмою, однак виявлено його глибокий дефіцит у дітей з соматоформними респіраторними розладами.

Згідно літературних даних, дослідження серотоніну проводилось у дітей з різноманітними афективними розладами, органічними захворюваннями і соматоформними розладами зі сторони ЦНС. Однак , у дітей з різноманітною респіраторною патологією не проводились. Наші дані співпадають з літературними джерелами що до зниження рівня серотоніну в сироватці крові у дітей з соматоформними розладами і афективними станами, однак нами отримано неочікувані дані що до найнижчих рівнів серотоніну саме у дітей з бронхіальною астмою, що потребує удосконалення в них патогенетичної терапії.

Проведені клінічні, психопатологічні та імуногенетичні дослідження дозволили отримати нові дані що до частоти розвитку афективних станів у дітей шкільного віку з органічними і соматоформними розладами дихальних шляхів. Отримані результати проведеного дослідження дозволять оптимізувати патогенетичну терапію захворювань дихальної системи у дітей.

Проведений аналіз проявів і частоти виникнення афективних станів у дітей шкільного віку з захворюваннями органів дихання на основі впровадження простих, адаптованих до віку дітей, методик допоможе лікарям первинної ланки провести диференційну діагностику соматоформних і органічних захворювань дихальних шляхів у дітей і своєчасно скерувати дитину до дитячого психолога або психіатра для призначення патогенетичної терапії.

Отримані дані будуть впровадженні в навчальний процес та в медичну практику для оптимізації патогенетичної терапії дітей з хворобами органів дихання.

Результати, отримані в ході виконання НДР планується впровадити в практику лікувально-профілактинчих закладів м. Хмельницький, м. Вінниця, в навчальний процес закладів вищої освіти та лікувальні заклади м. Київ, м. Чернівці, м. Тернопіль.

В даний час на кафедрі ПАГ ФПО для інтернів-педіатрів та лікарів, що навчаються на курсах спеціалізації та стажування, читаємо лекції, які включають отримані дані НДР: «Функціональні розлади ШКТ у дітей раннього віку», «Функціональні розлади ШКТ у дітей і підлітків», «Соматоформна вегетативна дисфункція у дітей зі сторони різних органів та систем», в яких зсилаємося на отримані результати власних наукових досліджень.

На даний час вже впроваджено отримані результати досліджень в в учбовий процес кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, кафедри дитячих і підліткових захворювань Національного університету охорони здоров’я України ім.. П.Л.Шупика; практичні результати - в роботу лікувально-профілактичні заклади охорони здоров’я, зокрема: КНП «ХОДЛ» ХОР, КП «ХМДЛ» ХМР, центри первинної медико-санітарної допомоги м. Хмельницький, КНП «ВОДЛ», КНП «КОДЛ»;

Протягом виконання НДР надруковано 8 статей в фахових журналах України, 4 з них входять до науко метричної бази SCOPUS.

Результати НДР відображені в 9 тезах, 6 з яких надруковані в збірниках матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій європейських країн і Японії.

У 2023 році видано підручник з інфекційних хвороб під редакцією проф.. Крамарєва С.О., де завідувачка кафедри ПАГ ФПО професор Пипа Л.В. написала 4 підрозділи.

Оформлено 4 Нововведення (Реєстраційний номер 77/9/23 і Реєстраційний номер 78/9/23).

Працівники кафедри були учасниками та спікерами багатьох науково-практичних конференцій.

Протягом року проф. Пипа Л.В. чотири рази була членом Разової Спеціалізованої Ради.

Бібліографічний перелік :

- у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science та/або Scopus;

1. Пипа Л.В., Невоя М.В., Свістільнік Р.В., Зимак-Закутня Н.О. «АСОЦІАЦІЯ ПОЛІМОР-ФІЗМУ Т102C (rs6313) ГЕНУ РЕЦЕПТОРУ СЕРО-ТОНІНУ HTR2A З РОЗВИТКОМ ТРИВОЖ-НИХ, ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ З ОРГАНІЧНИМИ ТА ФУНК-ІОНАЛЬНИМИ РЕСПІРАТОРНИМИ ПАТОЛОГІЯМИ» // Modernpediatrics. Ukraine.(SCOPUS)

2. Пипа Л.В., Одарчук І.В., Лисиця Ю.М., Креньов К.Ю. «Поліморфізм клінічних проявів, досвід діаг-ностики та лікування муль-тисистемного запального синдрому, асоційованого із COVID19, у дітей.».Сучасна педіатрія. Україна.(SCOPUS)

3. Пипа Л. В., Лисиця Ю. М., Невоя М. В. «ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК АЛЕЛЬНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНА 5-HTTLPR – ТРАНСПОРТЕРА СЕРОТОНІНУ З РОЗВИТКОМ СОМАТОФОРМНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ» INTERNATIONAL SCIENTIFIC-PRACTICAL CONFERENCE TOPICAL ISSUES OF SCIENCE, EDUCATION AND TECHNOLOGY IN THE 21ST CENTURY Book of abstracts April 20, 2024, s.40-42. Aarhus, Denmark.

4. Пипа Л. В., Свістільнік Р. В., Лисиця Ю. М. ПОЛІМОРФІЗМИ ГЕНА-ТРАНСПОРТЕРА СЕРОТОНІНУ 5-НТТLPR (L/S) У ДІТЕЙ З СОМАТОФОРМНИМИ ВЕГЕТАТИВНИМИ РОЗЛАДАМИ, АСОЦІЙОВАНИМИ З АФЕКТИВНИМИ СТАНАМИ. INTERNATIONAL SCIENTIFIC-PRACTICAL CONFERENCE CURRENT ISSUES OF SCIENCE, EDUCATION AND SOCIETY: EXPERIENCE AND PROSPECTS Book of abstracts July 19, 2024, s. 18-21.Tampere, Finland.

5. КЛІНІЧНА СТРУКТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ БОЛЬОВИХ ТА НЕСПЕЦИФІЧНИХ СОМАТОФОРМНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ. Пипа Л.В., Свістільнік Р.В., Лисиця Ю.М., Руда В.І., Філик А.В., Одарчук І.В., Невоя М.В.Вісник Вінницького національного медичного університету, №3, 2024.

- у виданнях, що включені до переліку наукових фахових видань України:

1 .Невоя М.В. Психоемоційні розлади, пов'язані з легеневою патологією у дітей, роль серотоніну, ГАМК і вітаміну D у патогенезі цих розладів .// Вісник Вінницького національного медичного університету. (Фахове видання України).

- публікації у матеріалах з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій:

Пипа Л.В., Свістільнік Р.В., Невоя М.В. “Емоційні розлади у дітей з захворюваннями органів дихання”, Proceedings of the XI International Scientific and Practical Conference “ACTUAL PROBLEMS OF LEARNING AND TEACHING METHODS”,Vienna, Austria December 06 – 09, 2022.
Невоя М.В. “Тривожні розлади у дітей з соматоформними вегетативними дисфункціями дихальної системи та органічними захворюваннями легень”, ProceedingsoftheXIIIInternationalScientificandPracticalConference “Asubstantiverepresentationofthesystemofscientificknowledge ”, Riga, LatviaMarch 27 – 28, 2023.
Пипа Л.В., Свістільнік Р.В., Невоя М.В. “Зв’язок рівню серотоніну і захворювань органів дихання”, XXXI-а Міжнародна науково-практична конференція “СУЧАСНІ АСПЕКТИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАУКИ: СТАН, ПРОБЛЕМИ, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ”, 07 квітня 2023 року, м. Рим (Італія), дистанційно.
Pypa Larysa Volodymyrivna, Svistilnik Ruslan Viktorovich, Nevoia Mariia Vasylivna “VITAMIN D LEVEL IN CHILDREN WITH ORGANIC AND SOMATOFORM RESPIRATORY DISORDER”, Proceedings of the IV International Scientific and Practical Conference “Scientific advances and innovative approaches”, Tokyo. Japan, April 27-28, 2023.
Пипа Л.В., Свістільнік Р.В., Невоя М.В. “ЗВ'ЯЗОК ПОЛІМОРФІЗМУ Т102C (rs6313) ГЕНУ РЕЦЕПТОРА СЕРОТОНІНУ HTR2A З РОЗВИТКОМ ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ З ОРГАНІЧНИМИ І ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ”, INTERNATIONALSCIENTIFIC-PRACTICALCONFERENCE “TOPICALISSUESOFSCIENCE, EDUCATIONANDTECHNOLOGY: THEORYANDPRACTICE”, Tampere. Finland, September 16,2023.
Пипа Л.В., Свістільнік Р.В., Невоя М.В. ЗВ'ЯЗОК ПОЛІМОРФІЗМУ Т102C (rs6313) ГЕНУ РЕЦЕПТОРУ СЕРОТОНІНУ HTR2A З РОЗВИТКОМ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ З СОМАТОФОРМНОЮ ВЕГЕТАТИВНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ, VI науково-практична конференція з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика», 02-03 листопада, 2023.

Результати досліджень висвітлювались на наукових товариствах педіатрів, інфекціоністів Хмельницької і Вінницької областей;

- «Вплив вітаміну Д на перебіг органічних захворювань легень у дітей шкільного віку», ХХІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальніпитання педіатрії» (Сідельниковські читання), 1517 вересня 2021 року м.Київ;

- «Про рівні вітаміну D у вибірковій когорті дітей шкільного віку з позагоспітальною пневмонією», Х з’їзд інфекціоністів України «ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ: ЗДОБУТКИ І ПРОБЛЕМИ У ДІАГНОСТИЦІ, ТЕРАПІЇ ТА ПРОФІЛАКТИЦІ»6-7 жовтня 2021 року, м. Суми;

- «Депресивні і соматоформні розлади у дітей шкільного віку в умовах пульмонологічного відділення», XXІVВсеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання педіатрії» (Сідельниковські читання), вересень 2022 року;

- «Емоційні розлади у дітей з хворобами дихальної системи», науково-практична конференція «Інфекційні та паразитарні хвороби: особливості діагностики та лікування», 6-7.10.2022 року, м. Тернопіль;

- «Хвороби дихальної системи у дітей та їх зв’язок з емоційними розладами», Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «ДОСЯГНЕННЯ І ПРОБЛЕМИ В ДІАГНОСТИЦІ, ТЕРАПІЇ ТА ПРОФІЛАКТИЦІ ІНФЕКЦІЙ, ЯКІ ПЕРЕДАЮТЬСЯ КЛІЩАМИ», 1112жовтня2022року м. Тернопіль;

- «Генетичні особливості реагування на стрес у підлітків Подільського регіону», наукова конференція співробітників ВНМУ «Наука в період війни», Вінниця, 19 травня 2023 року.«ЗВ'ЯЗОК ПОЛІМОРФІЗМУ Т102C (rs6313) ГЕНУ РЕЦЕПТОРУ СЕРОТОНІНУ HTR2A З РОЗВИТКОМ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ З СОМАТОФОРМНОЮ ВЕГЕТАТИВНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ», VI науково-практична конференція з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика», 02-03 листопада 2023 року, м. Київ.

- Дизуричний синдром у дітей: причини, клінічні форми та особливості діагностики і лікування», Майстер клас «Патологічні синдроми в педіатрії», провайдер ВНМУ ім.. М.І.Пирогова, 25.02.23 року, м. Хмельницький

Перелік захищених докторських та кандидатських дисертацій за тематикою НДР: готовиться до захисту в грудні 2023 року дисертаційна роботи аспірантки Невої М.В. на тему: “Клініко – психологічна характеристика дітей шкільного віку з органічними та соматоформними розладами дихальної системи»..

Перелік отриманих патентів (свідоцтв авторського права) України
1) Реєстраційний номер 77/9/23 “Оптимізація патогенетичної терапії дітей з органічними та функціональними розладами дихальної системи”.

2) Реєстраційний номер 78/9/23 “Діагностика емоційних порушень у дітей з органічними захворюваннями та соматоформними розладами

Використання результатів НДР у сфері охорони здоров’я та в інших галузях: Практичні результати впроваджуються в роботу лікувально-профілактичні заклади охорони здоров’я, зокрема: КНП «ХОДЛ» ХОР, КП «ХМДЛ» ХМР, центри первинної медико-санітарної допомоги м. Хмельницький, КНП «ВОДЛ», КНП «КОДЛ»;

– форми впровадження: акти впровадження, нововведення, лекції на кафедрах педіатрії №1, №2, кафедри терапії та сімейної медицини, педіатрії, акушерства і гінекології ФПО ВНМУ ім. М.І.Пирогова;

андроид новостимедицинские новости и статьиновости сегодняпідготовка до весілля

Кафедра педіатрії, акушерства та гінекології

Наукова діяльність

Офіційний веб-сайт МОЗ України

Найбільш читаємі

Нові матеріали